психічно нормальний

1. n

1) нормальний стан

2) нормальний (стандартний) тип (зразок, взірець, розмір)

3) хім. нормальний розчин

4) мат. нормаль, перпендикуляр

5) фіз. середнє значення спостереженої величини

6) метеор. середнє багаторічне значення параметра

7) мед. нормальна температура

8) текст. напівшерстяний трикотаж

2. adj

1) нормальний, звичайний; звичний

2) психічно нормальний

3) стандартний, правильний; типовий

4) середній

5) плановий; розрахунковий

6) мат. перпендикулярний

* * *

1) нормальний стан

2) нормальний, стандартний тип, зразок, розмір

3) xiм. нормальний розчин

4) мaт. нормаль, перпендикуляр

5) мeтeop. середнє багаторічне значення параметра

6) мeд. нормальна температура

7) тeкcт. напівшерстяний трикотаж

1) нормальний, звичайний

2) психічно нормальний

3) стандартний, нормальний; типовий

4) середній

5) плановий; розрахунковий

6) мaт. перпендикулярний; нормальний

7) cтaт. який має нормальний розподіл

1) нормальний стан

2) нормальний, стандартний тип, зразок, розмір

3) xiм. нормальний розчин

4) мaт. нормаль, перпендикуляр

5) мeтeop. середнє багаторічне значення параметра

6) мeд. нормальна температура

7) тeкcт. напівшерстяний трикотаж

1) нормальний, звичайний

2) психічно нормальний

3) стандартний, нормальний; типовий

4) середній

5) плановий; розрахунковий

6) мaт. перпендикулярний; нормальний

7) cтaт. який має нормальний розподіл

1) обґрунтований, розумний ( про аргумент тощо); психічно нормальний (атриб.)

2) з'ясовувати, зондувати

•

- sound argument

- sane participator

Хорні (Горні), Карен (1885, Гамбург - 1952) - нім.-амер. психолог, одна із засновників неофройдизму та феміністичної критики теорії Фройда. Становлення теоретичних поглядів X. охоплює кілька етапів. Перший (ранній) етап пов'язаний з науковими дослідженнями X. в руслі класичного психоаналізу та розробкою основ жіночої психології. Сюди відноситься її наукова діяльність в Берлінському психоаналітичному об'єднанні та Берлінському психоаналітичному ін-ті (од 1920 р.). Еміграція до США в 1932 р. на посаду другого директора Чиказького психоаналітичного ін-ту визначає поворотний пункт її життя і започатковує другий етап. Сприйнявши антропологічну концепцію культурного детермінізму, X. розробляє власну теорію і стає провідною представницею соціально-культурного напряму в психоаналізі. їй належить одна з найґрунтовніших концепцій невротичного конфлікту та психологічних захистів. Відхід X. від ортодоксального психоаналізу був причиною її виключення в 1941 р. із Американської психоаналітичної асоціації (у тому ж році вона створює і очолює альтернативну Асоціацію розвитку психоаналізу). Основні положення Фройда, піддані критиці X.: біологічний детермінізм; принциповий песимізм; терапевтичний скептицизм та маскулінний характер психоаналізу. Власну теорію розробляє у напрямах: обґрунтування визначальної ролі соціокультурних факторів у розвитку психічного; виявлення потенціалу розвитку особистості у сфері самореалізації, де, за X., можливі два сценарії - нормальний (коли реалізація задатків людини не вступає в конфлікт з соціальним оточенням) та невротичний (коли накопичення патологічних змін в характері індивіда призводить до самовідчуження та деперсоналізації); виявлення особливої ролі виховання у розвитку індивідуальної психіки; дослідження структури неврозів (формулювання нею онтологічної позиції "тут і тепер", котра означає, що в основі психологічної ситуації індивіда лежать не вроджені біологічні причини, а інтерперсональні події); розробки концепції ідеалізованого "Я" (визначення феномена власного образу як соціального конструкта, що суперечить самореалізації людини); обґрунтування провідної ролі концепту тривоги (дитяче почуття ізольованості та безпорадності у потенційно ворожому світі) у процесі формування захисних стратегій (три різних рухи - до, від та проти інших людей - спрямовані на подолання цієї тривоги), розкриття соціально-культурної обумовленості маскулінних психоаналітичних упереджень щодо жіночої психології. X. вважає, що принижене положення жінок випливає не із психологічного конфлікту, а з боротьби за владу між статями.

[br]

Осн. тв.: "Невротична особистість нашого часу" (1937); "Нові шляхи в психоаналізі" (1939); "Самоаналіз" (1942); "Наші внутрішні конфлікти" (1945); "Невроз та розвиток особистості" (1950); "Психологія жінки" (1967).